С 8 марта должникам банков могут запретить выезд за границу Опции

[ЕЛЕН@]

С 8 марта должникам банков могут запретить выезд за границу


С 8 марта граждан, просрочивших кредитные платежи, могут выселить из квартиры и запретить выезд за рубеж. В этот день вступит в силу новая редакция закона "Об исполнительном производстве".

Закон принят в интересах защиты прав кредиторов, объясняет советник президента Ассоциации украинских банков Алексей Кущ. Доля проблемных кредитов в Украине составляет 30-40%.

"Закон разработан на основании опыта мировой банковской практики и очень нужен банкам на фоне того, что в последнее время заемщики, не желая платить, стали обращаться в суд и даже выигрывать, - объяснил Кущ. - Пока что исполнительная служба была лишена инструментов эффективной работы, у должников была масса возможностей блокировать ее. Теперь же остановить выполнение решения суда будет нереально".

В законе предусмотрено, что исполнительные службы получают доступ ко всем электронным базам, касающимся имущества: они смогут бесплатно пользоваться данными БТИ, земельного кадастра, МРЭО, выявлять имущество должника, накладывать на него арест и продать по решению суда. Если за гражданином числится долг и кредитор обратился в суд, должника не выпустят за границу.
Также закон ограничивает процессуальные права должника по обжалованию исполнительных процедур: если решение суда не в его пользу вступило в силу, оспорить его никак нельзя. Открытые торги по реализации имущества отныне будут касаться только движимого имущества, а жилье и участки станут реализовывать через комиссию, а не публично.

По материалам Газета по-киевски :
]]>http://vidomosti-ua.com/economics/21962]]>

[макс]

Не так всё печально:

ГОЛОВАМ
міських, міськрайонних та районних судів
Дніпропетровської області

Останнім часом до місцевих судів у зв'язку з виконанням судових рішень звертається з поданням державна виконавча служба про вилучення у боржника (громадянина України) закордонного паспорту та тимчасового обмеження його права на виїзд за кордон.
На запит апеляційного суду Дніпропетровської області Верховний Суд України у своєму листі від 11.12.2009 роз'яснив порядок розгляду цього клопотання, зазначаючи слідуюче.
Відповідно до ст.ЗЗ Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (далі - Закон) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. п. 2, 5, 8 ч. 1 ст. 6 Закону, п. п. 24-26 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 380) (далі - Правила) громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.
Згідно з п. п. 25, 26 Правил органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, охорони державного кордону, військових комісаріатів, дипломатичних представництв чи консульських установ України, у зазначених вище випадках вправі приймати рішення про тимчасове затримання та вилучення паспорта/проїзного документа.
Зазначеним Законом не передбачено тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення) суду в цивільній справі за ухвалою суду, а визначений інший порядок такого обмеження.
Тому, з точки зору положень Закону прийняття судами до проваджень відповідних подань державних виконавців є помилковим.
Оскільки подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду в порядку цивільного судочинства не підлягає розгляду, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а у випадку коли воно було відкрите - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України ухвалою закриває провадження у справі.
Що стосується випадків оскарження до судів рішень про відмову в оформленні, видачі паспорта/проїзного документа, його тимчасове затримання та вилучення, що прийняті іншими державними органами (прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, охорони державного кордону, військових комісаріатів, дипломатичних представництв , чи консульських установ України), відповідні позовні заяви підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, передбаченому КАС України. Позивачами можуть бути не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства, яким на підставі ч.4 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» може бути відкладено виїзд з України до виконання ними майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні.
При цьому направляю на Вашу адресу копію ухвали Верховного Суду України від 22 липня 2009 року у справі щодо обмеження громадянина у праві виїзду за межі України для врахування у судовій практиці при розгляді аналогічних справ.

Голова судової палати з цивільних справ
апеляційного суду /підпис/


ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Підцерковного Івана Івановича за касаційними скаргами Підцерковної Оксани Юріївни та Підцерковного Івана Івановича на ухвалу Мостиського районного суду від 19 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 6 квітня 2009 року,

встановила:

У серпні 2008 року начальник відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Підцерковного І.І. Заявник зазначав, що у відділі державної виконавчої служби знаходиться на виконанні виконавчий лист, виданий 26 серпня 2005 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з Підцерковного І.І, на користь Підцерковної О.Ю. аліментів на утримання сина Олега, 15 квітня 2003 р.н., та дочки Діани, 13 серпня 2004 р.н., в розмірі 1/3 частки із усіх видів заробітку, починаючи з 26 серпня 2005 року і до досягнення ними повноліття. Також зазначав, що станом на 5 серпня 2008 року заборгованість Підцерковного І.І. за даним виконавчим листом складає 9 612 грн. Посилаючись на те, що незважаючи на вжиті до боржника заходи він і надалі ухиляється від сплати аліментів, державний виконавець просив обмежити його право на виїзд за межі України до погашення зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
Ухвалою Мостиського районного суду від 19 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 6 квітня 2009 року, подання задоволено. Встановлено тимчасове обмеження права виїзду за межі України Підцерковного І.І., до врегулювання покладених на нього рішенням суду аліментних зобов'язань.
У касаційних скаргах Підцерковна О.Ю. та Підцерковний І.І., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просять скасувати зазначені ухвали і передати справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія судців дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що на спори за зверненням суб'єкта, владних повноважень у випадках, встановлених законом, поширюється компетенція адміністративних судів.
Судом установлено, що позивач як орган державної влади звернувся до суду з метою реалізації повноважень, наданих йому ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", якою до функцій органів державної виконавчої служби віднесено здійснення контролю за додержанням своєчасного і повного виконання рішення суду.
Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, який установлено законом, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства, тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалені судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 340 ЦПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 336, ч. 1 ст. 340, п. З ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія судців Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Касаційні скарги Підцерковної Оксани Юріївни та Підцерковного Івана Івановича задовольнити частково.
ухвалу скасувати і провадження по справі закрити.

Сообщение отредактировал макс - Mar 4 2011, 00:34