[/right]ДО ______________________ РАЙОННОГО СУДУ
________________________________________
_

<div align="right">

[/right]__________________________________
______
__
тел.: (---) ------

________________________________________
______________
<div align="right">

[/center]АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
скасування постанови серія______№___________від______________
року
[center]

[/left]____________ року, я, __________________________, рухався автомобілем зі швидкістю близько 60 км/год. по _______________ був зупинений працівником ДПС ____________________________, який проінформував мене про те, що я перевищував швидкість на 27 км/год., на підставі чого було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ______ №____________ (надалі – Протокол) та Постанову серія____№________ від _____________ року (надалі – Постанова), відповідні копії Постанови та Протоколу додаю.
Дозволеної швидкості я не перевищував. Швидкість, заміряна приладом «Візир» серія____№______ моєму транспортному засобу не належить (про що я зазначив в Протоколі), оскільки, поряд з моїм автомобілем рухався інший транспортний засіб. У зв’язку з цим прошу суд про витребування фотографій (відео) зафіксованих приладом «Візир» серія______ №__________ від ДПС _______________________, яким було зафіксоване дане «порушення» та може послужити письмовим доказом у справі.
Вважаю, що оскаржуваною Постановою на мене неправомірно накладено адміністративне стягнення та вважаю її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міліцію" міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. До складу міліції входить також державна автомобільна інспекція (ДАІ).
Підрозділи Державтоінспекції, у відповідності до п. 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 341, мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків, в тому числі, мають право:
- використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, обстеження водіїв, нагляду за технічним станом транспортних засобів, автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, примусової зупинки транспортних засобів, їх транспортування на спеціальні майданчики у випадках порушень водіями правил зупинки і стоянки, дешифрування показань тахографів;
- здійснювати в установленому порядку фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення та фіксації протиправних діянь.
Пунктом 21 ст. 11 Закону України „Про міліцію” передбачено, що міліція (працівник ДАІ) має право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
На сьогодні в Україні жодним нормативно-правовим актом не передбачено такий технічний засіб як РВВШ «Візир».
Крім того, Постановою Окружного Адміністративного суду м. Києва N 2а-4268/09/2670 від 19.02.2010р. «До прийняття нормативно-правового акта, яким буде надано право міліції використовувати для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху радіолокаційні відеозаписуючі вимірювачі швидкості "ВІЗИР", заборонити Міністерству внутрішніх справ України та Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, їх посадовим та службовим особам використовувати радіолокаційні відеозаписуючі вимірювачі швидкості "ВІЗИР" з метою виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.».
Таким чином, незважаючи і на інші підстави незаконного складення Постанови і Протоколу, працівником ДАІ було незаконно використано прилад «Візир» серія____ №_________, а, отже, і незаконним чином отримані докази у справі, які так і не надані, але на підставі яких складено Протокол та Постанову.
2. Відповідно до ст.ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Копії таких документів до оскаржуваної Постанови та Протоколу Відповідачем надано не було.
Крім того, технічні характеристики приладу "ВІЗИР" значення не мають, оскільки, технічна досконалість такого приладу повинна бути підтверджена в ході підготовки та прийняття нормативно-правовою акта, який відповідно до ст. 11 Закону України "Про міліцію" надасть міліції право для виконання покладених на неї обов'язків використовувати РВШ "ВІЗИР".
Згідно методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційними відеозаписуючими вимірювачами швидкості «Візир», між фіксацією перевищення швидкості і фотозйомкою автопорушника проходить певний час і виконується ще одна дія, а саме коли інспектор методом нажиму тисне на кнопку даного приладу і за цей час в поле зору «Візиру» може попасти і інше авто, яке по суті не порушувало правил ПДР, що, могло мати місце і даному випадку, оскільки, на фото, які були показані мені Відповідачем було два транспортні засоби.
3. Інспектор, у оспорюваній Постанові посилається на ст. 14-1 КУпАП про відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів де вказано, що до адмінвідповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі і їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними техзасобами, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото – і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів. Але, для того щоб застосувати цю статтю закону, при притягненні власника автомобіля до відповідальності, необхідно щоб фіксація проводилась саме працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку фіксація проводилась приладом «Візир», а даний прилад в момент зйомки не був автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, який керував ним безпосередньо, тому прилад «Візір» не може визначити правильні параметри, які б фіксувалися вищезгаданим приладом, а саме швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладом, тощо.
Згідно п.21 «Правил забезпечення захисту інформації», «Візир» обов’язково повинен мати сертифікат захисту або ж пройти в рамках спеціальну експертизу, оскільки є частиною державних автоматизованих систем України. На сьогоднішній день даний прилад не пройшов та жодного разу не сертифікувався, відповідних документів Відповідачем про сертифікацію не було надано.
Також ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства встановлює правила належності доказів, які визначають об’єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину справи.
4. Оспорювана постанова винесена з порушенням вимог ст. 33 КУпАП. Дана стаття визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. В даному випадку ці обставини Відповідачем враховані не були.
Згідно статті 251 КУпАП матеріали які одержані за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису відносяться до переліку доказів поміж інших а саме: «протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку жодних доказів окрім Протоколу Відповідачем не надано.
5. Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.» У випадку відсутності заперечень проти цього позову зі сторони Відповідача прошу суд задовольнити позов повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 251,268,276,280,287,288,289 КУпАП; ст. 2, 17-19, 70-71, 104 – 106 КАС України, –
П Р О Ш У :
1. Скасувати Постанову серія____№___________ від ______________ року в справі про адміністративне правопорушення.

Державне мито за розгляд судом даної справи не сплачувалось, оскільки у відповідності ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

[left]